піднятий
ПІ́ДНЯ́ТИЙ, ПІДІ́ЙНЯТИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до підня́ти, підійня́ти.
Ліс мовчки піднятих вгору дрючків і палюг був такою красномовною відповіддю народу, що пан староста, видимо, розгубився (Ірина Вільде);
Старше покоління, свідок іншого життя, показувало ще на долонях мозолі від шаблі, піднятої в оборону народних і людських прав (М. Коцюбинський);
Вивчати короткохвильову частину сонячного спектра можуть тільки прилади, підняті на висоту понад сто кілометрів (з газ.);
Уляна з гордо піднятою головою пішла в хатину і закрила за собою двері (Григорій Тютюнник);
Піднятий іще вночі по тривозі гарнізон, не маючи і хвилини перепочинку вже шосту годину підряд, відбивав несподівану навалу фашистів (В. Козаченко);
В тій безглуздій атаці, піднятій Дев'ятим, Спартака було легко поранено в руку (О. Гончар);
На покрівлі дома чорніли дірки, стриміли розкудлані кулики, підняті вітром (І. Нечуй-Левицький);
Коли вони [танки] проходили селом, земля здригалася, а від пилюки, піднятої ними, здавалося дідові – не видно було сонця (Д. Бедзик);
Гори, підняті внутрішніми силами, руйнуються вивітрюванням, льодовиками, ріками, вітром. Гори немовби старіють (з навч. літ.);
Для повного і ґрунтовного висвітлення проблем, піднятих в дисертаційному дослідженні, автором налагоджено ділове листування з Департаментом освіти і праці Великої Британії (з наук. літ.);
// підня́то, безос. пред.
Недалеко від Кронштадта з морського дна піднято гармату (з газ.);
Коли всіх було піднято нагору, навколо збився чималий натовп робітників і робітниць (П. Колесник);
В критичну мить усе трудове населення тамтешніх губерній було піднято на захист Волги (О. Гончар).
2. у знач. прикм. Переміщений у вище від діяча положення.
Бачив [Андрій] уже валку саней.., зігнуті спини, підняті пуги... Ньо... Вйо! Соб-соб!.. (М. Коцюбинський);
Храмцов так і застиг з піднятим веслом (С. Журахович);
Булькатий унтер-офіцер збоку підскочив до Мар'яна з піднятим клинком (М. Стельмах);
// Переміщений догори від звичайного положення (про краї, кінці одягу і т. ін.).
Увіходить Хламушка. Він в осінньому пальті з піднятим коміром (І. Кочерга);
Дитина вона, стоїть [донька] з піднятим подолком в руці і мудрує собі, як би то підманути матір (М. Стельмах).
3. у знач. прикм. Переміщений угору із звичайного або похилого положення (про руку, голову, очі і т. ін.).
“А!.. Так ти так..?” – заревів Степан і кинувся на мене з піднятими кулаками (Г. Хоткевич);
Вона не відводить погляду, і він читає у виразі її піднятого обличчя, в кристалах очей щось схоже на непокору (О. Гончар);
Горбатюк набрав повні груди густого цигаркового диму і запахкав, як паровоз, випускаючи його кільцями над піднятою головою (М. Руденко).
4. у знач. прикм. Який повстав проти кого-, чого-небудь.
– Такий полковник Григор Лобода! .. Кращого б гетьмана піднятому людові й шукати немає чого... (Іван Ле).
5. у знач. прикм., с. г. Виораний вперше або після великої перерви (про ґрунт).
На безкраїх просторах піднятої цілини вирощено багатий урожай пшениці (з газ.).
◇ (1) Пі́дня́тий на коту́рни (д) див. підніма́ти.
Словник української мови (СУМ-20)