піднятий
пі́днятий
підійнятий, -а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до підняти, підійняти.
|| піднято, безос. присудк. сл.
2》 у знач. прикм.Переміщений у вище від діяча положення.
|| Переміщений догори від звичайного положення (про краї, кінці одягу і т. ін.).
3》 у знач. прикм. Переміщений угору зі звичайного або похилого положення (про руку, голову, очі і т. ін.).
4》 у знач. прикм. Який повстав проти кого-, чого-небудь.
5》 у знач. прикм., с. г. Виораний вперше або після великої перерви (про ґрунт). Піднята цілина.
Великий тлумачний словник сучасної української мови