піднятий

підня́ти на коту́рни. Безпідставно, невиправдано звеличувати кого-, що-небудь. Виявилося, що деяких вчених незаслужено підняли на котурни (З усн. мови). пі́дня́тий на коту́рни. Художні засоби (М. Рильського) природно-емоційні, а не штучно підняті на котурни (А. Малишко); Зі сторінок наших книг майже зовсім зник піднятий на котурни герой, така собі ходяча “ідеальна схема”, герой-надлюдина (З газети).

Значення в інших словниках

1. піднятий — пі́дня́тий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. піднятий — підійнятий, -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до підняти, підійняти. || піднято, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм.Переміщений у вище від діяча положення. || Переміщений догори від звичайного положення (про краї, кінці одягу і т. ін.). 3》 у знач.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. піднятий — ПІ́ДНЯ́ТИЙ, ПІДІ́ЙНЯТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до підня́ти, підійня́ти. Ліс мовчки піднятих вгору дрючків і палюг був такою красномовною відповіддю народу, що пан староста, видимо, розгубився (Ірина Вільде); Старше покоління, свідок іншого життя...  Словник української мови у 20 томах
4. піднятий — ПІ́ДНЯ́ТИЙ, ПІДІ́ЙНЯТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до підня́ти, підійня́ти. Ліс мовчки піднятих вгору дрючків і палюг був такою красномовною відповіддю народу, що пан староста, видимо, розгубився (Вільде, Сестри..  Словник української мови в 11 томах