підозріваючий

ПІДОЗРІВА́ЮЧИЙ, а, е.

З виразом, виявом підозри.

Любов .. кидає підозріваючий погляд на тітку і доктора (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. підозріваючий — ПІДОЗРІВА́ЮЧИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. теп. ч. до підозріва́ти. 2. у знач. прикм. З виразом, виявом підозри. Любов.. кидає підозріваючий погляд на тітку і доктора (Л. Укр., II, 1951, 66).  Словник української мови в 11 томах