Словник української мови в 11 томах

підозріваючий

ПІДОЗРІВА́ЮЧИЙ, а, е.

1. Дієпр. акт. теп. ч. до підозріва́ти.

2. у знач. прикм. З виразом, виявом підозри.

Любов.. кидає підозріваючий погляд на тітку і доктора (Л. Укр., II, 1951, 66).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. підозріваючий — ПІДОЗРІВА́ЮЧИЙ, а, е. З виразом, виявом підозри. Любов .. кидає підозріваючий погляд на тітку і доктора (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах