підозріливий
ПІДОЗРІ́ЛИВИЙ, а, е. Схильний до підозр; недовірливий.
Шевченко був по натурі скритний і підозріливий, до незнайомих ставився насторожено (Гур., Через замети, 1961, 7);
// Який виражає підозру (про погляд, очі і т. ін.).
Якусь хвилину старий поглядав на неї недовірливо, підозріливим поглядом (Коцюба, Нові береги, 1959, 65);
Був у нашій родині дуже невеселий день — розподіл дідизни. Мов чужі, сиділи на ясенових лавах брати й братова, висвічували одне одного підозріливим оком (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 7).
Словник української мови (СУМ-11)