підозріливий
ПІДОЗРІ́ЛИВИЙ, а, е.
Схильний до підозр; недовірливий.
Шевченко був по натурі скритний і підозріливий, до незнайомих ставився насторожено (О. Гуреїв);
// Який виражає підозру (про погляд, очі і т. ін.).
Якусь хвилину старий поглядав на неї недовірливо, підозріливим поглядом (Г. Коцюба);
Був у нашій родині дуже невеселий день – розподіл дідизни. Мов чужі, сиділи на ясенових лавах брати й братова, висвічували одне одного підозріливим оком (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)