підозріливий
ПІДОЗРІ́ЛИВИЙ, а, е.
Схильний до підозр; недовірливий.
Шевченко був по натурі скритний і підозріливий, до незнайомих ставився насторожено (О. Гуреїв);
// Який виражає підозру (про погляд, очі і т. ін.).
Якусь хвилину старий поглядав на неї недовірливо, підозріливим поглядом (Г. Коцюба);
Був у нашій родині дуже невеселий день – розподіл дідизни. Мов чужі, сиділи на ясенових лавах брати й братова, висвічували одне одного підозріливим оком (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підозріливий — (який схильний недовіряти) недовірливий, (убачає в усьому неприємність для себе) помисливий. Словник синонімів Полюги
- підозріливий — підозрі́ливий прикметник Орфографічний словник української мови
- підозріливий — ПІДОЗРІЛИВИЙ – ПІДОЗРІЛИЙ Підозріливий. Схильний до підозр, недовірливий; який виражає підозру: підозрілива людина, підозріливий погляд. Підозрілий. Літературне слововживання
- підозріливий — -а, -е. Схильний до підозр; недовірливий. || Який виражає підозру (про погляд, очі і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- підозріливий — НЕДОВІ́РЛИВИЙ (який мало довіряє людям), НЕВІ́РНИЙ розм., НЕЙМОВІ́РНИЙ заст.; ПІДОЗРІ́ЛИВИЙ, ПІДОЗРІ́ЛИЙ рідше (схильний до підозр); ПОМИ́СЛИВИЙ (який у всьому вбачає неприємність для себе). Словник синонімів української мови
- підозріливий — ПІДОЗРІ́ЛИВИЙ, а, е. Схильний до підозр; недовірливий. Шевченко був по натурі скритний і підозріливий, до незнайомих ставився насторожено (Гур., Через замети, 1961, 7); // Який виражає підозру (про погляд, очі і т. ін.). Словник української мови в 11 томах