підозріливий

ПІДОЗРІЛИВИЙ – ПІДОЗРІЛИЙ

Підозріливий. Схильний до підозр, недовірливий; який виражає підозру: підозрілива людина, підозріливий погляд.

Підозрілий. 1. Який викликає підозру, недовіру: підозріла людина, підозрілий суб’єкт, підозріла пляма, підозрілий шелест. 2. зрідка. Те саме, що підозріливий: підозрілий погляд.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підозріливий — (який схильний недовіряти) недовірливий, (убачає в усьому неприємність для себе) помисливий. Словник синонімів Полюги
  2. підозріливий — підозрі́ливий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. підозріливий — -а, -е. Схильний до підозр; недовірливий. || Який виражає підозру (про погляд, очі і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підозріливий — ПІДОЗРІ́ЛИВИЙ, а, е. Схильний до підозр; недовірливий. Шевченко був по натурі скритний і підозріливий, до незнайомих ставився насторожено (О. Гуреїв); // Який виражає підозру (про погляд, очі і т. ін.). Словник української мови у 20 томах
  5. підозріливий — НЕДОВІ́РЛИВИЙ (який мало довіряє людям), НЕВІ́РНИЙ розм., НЕЙМОВІ́РНИЙ заст.; ПІДОЗРІ́ЛИВИЙ, ПІДОЗРІ́ЛИЙ рідше (схильний до підозр); ПОМИ́СЛИВИЙ (який у всьому вбачає неприємність для себе). Словник синонімів української мови
  6. підозріливий — ПІДОЗРІ́ЛИВИЙ, а, е. Схильний до підозр; недовірливий. Шевченко був по натурі скритний і підозріливий, до незнайомих ставився насторожено (Гур., Через замети, 1961, 7); // Який виражає підозру (про погляд, очі і т. ін.). Словник української мови в 11 томах