1. Словник синонімів української мови

підозріливий

НЕДОВІ́РЛИВИЙ (який мало довіряє людям), НЕВІ́РНИЙ розм., НЕЙМОВІ́РНИЙ заст.; ПІДОЗРІ́ЛИВИЙ, ПІДОЗРІ́ЛИЙ рідше (схильний до підозр); ПОМИ́СЛИВИЙ (який у всьому вбачає неприємність для себе). — А батько мій після отого горя став недовірливий і панам не йняв віри (І. Нечуй-Левицький); Є ж такі, що нині подружили, А були невірні, як Хома (Д. Павличко); — Шкода тільки, що ти неймовірна... Я зараз бачу, почуваю, що ти не ймеш мені віри... (Л. Яновська); Великий князь був ще незвичайно недовірливий та підозріливий (Ю. Опільський); Дома симпатію всіх, навіть підозрілої і ревнивої Ольги, вже завоювала молода невістка (О. Копиленко); Після недавньої чуми, яка скосила в Москві понад чотири п'ятих усієї людності, цар став обережний і помисливий (О. Ільченко).

НЕДОВІ́РЛИВИЙ (який виражає недовіру), НЕЙМОВІ́РНИЙ заст.; ПІДОЗРІ́ЛИВИЙ, ПІДОЗРІ́ЛИЙ рідше (який виражає підозру). Знітилося хлоп'я, але зовсім ненадовго, після цього знов затулилося від дорослих своїм недовірливим.. посміхом (О. Гончар); — А відкіля ти? — спитав господар, позираючи на неї неймовірними очима з-під кудлатих брів (Б. Грінченко); Якусь хвилину старий поглядав на неї недовірливо, підозріливим поглядом (Г. Коцюба); Хмельницький підозрілим поглядом зміряв його високу постать (Н. Рибак).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підозріливий — (який схильний недовіряти) недовірливий, (убачає в усьому неприємність для себе) помисливий. Словник синонімів Полюги
  2. підозріливий — підозрі́ливий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. підозріливий — ПІДОЗРІЛИВИЙ – ПІДОЗРІЛИЙ Підозріливий. Схильний до підозр, недовірливий; який виражає підозру: підозрілива людина, підозріливий погляд. Підозрілий. Літературне слововживання
  4. підозріливий — -а, -е. Схильний до підозр; недовірливий. || Який виражає підозру (про погляд, очі і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. підозріливий — ПІДОЗРІ́ЛИВИЙ, а, е. Схильний до підозр; недовірливий. Шевченко був по натурі скритний і підозріливий, до незнайомих ставився насторожено (О. Гуреїв); // Який виражає підозру (про погляд, очі і т. ін.). Словник української мови у 20 томах
  6. підозріливий — ПІДОЗРІ́ЛИВИЙ, а, е. Схильний до підозр; недовірливий. Шевченко був по натурі скритний і підозріливий, до незнайомих ставився насторожено (Гур., Через замети, 1961, 7); // Який виражає підозру (про погляд, очі і т. ін.). Словник української мови в 11 томах