1. Словник синонімів української мови

підозрівати

ЗДОГА́ДУВАТИСЯ (робити правильні висновки, враховуючи певні прикмети, натяки і т. ін.), ДОГА́ДУВАТИСЯ, ПРИПУСКА́ТИ, ДОПУСКА́ТИ, ПІДОЗРІВА́ТИ (ПІДО́ЗРЮВАТИ). — Док.: здогада́тися, догада́тися, припусти́ти, допусти́ти. Було у нього інше, таємне й глибоке життя, про яке могли здогадуватися лише друзі (З. Тулуб); Зразу ж по дідовому обличчю догадалася (Оксана), що трапилося щось надзвичайне (А. Головко); Сашко навіть не підозріває, як друг його ждав цього вечора (О. Гончар). — Пор. уга́дувати.

ПІДОЗРІВА́ТИ кого (допускати причетність до чогось негативного), ПІДОЗРЮВАТИ, ЗАПІДО́ЗРЮВАТИ, СУМНІВА́ТИСЯ в кому, ДУ́МАТИ на кого, розм., ЗАЗДРУВА́ТИ діал. — Док.: запідо́зрити, засумніва́тися, поду́мати. Як довідалася (мати), що Саву підозрівають за убивство брата, заголосила не своїм голосом (О. Кобилянська); Ганька, яка підозрювала невістку, що та тільки для годиться турбується про батька, розізлилась (М. Томчаній); (Старий:) А потім щось завершить не дали. А потім запідозрили в крамолі. А потім зацькували, довели... І що митцю лишилося від долі?! (Л. Костенко); — Досі я завжди тебе слухав.. А тепер сумніваюся у тобі. Ти все чиниш проти моєї волі (казка); Богдан заздрував панів, чи не зумисне вони порозкидали срібло й золото та усякі ласощі, щоб спокусити голоднечу й чорноту (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підозрівати — Дієслова підозрівати, підозрювати (запідозрювати) означають “припускати, що хтось учинив недобре”. Наприклад: “- Дорогий мій, я давно вже виріс з того віку, щоб мене в чомусь підозрівали” (Григорій Тютюнник), “Його, здається... «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. підозрівати — підозріва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. підозрівати — Підозрювати, мати підозру <�думати> на; здогадуватися, припускати; п-к -АЮЧИЙ, що підозрює, схильний думати на, підозріливий, о. з підозрою на. Словник синонімів Караванського
  4. підозрівати — Винити, винуватити, враждувати (на кого), гадати (т.с.), гріхувати (т.с.), грішити (т.с.), думати (на кого), запідозрювати, звинувачувати (кого), підозрювати, припускати (що) Фразеологічні синоніми: вину покладати (на кого), підозру мати Словник синонімів Вусика
  5. підозрівати — Підозрівати, запідозрювати, гадки не мати, на думку не спадати Дієслова підозрівати, запідозрювати означають українською мовою «припускати вчинення злочину чи якоїсь недоброї дії»: «Підозріваю, що він — підкуплений» (І. «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  6. підозрівати — -аю, -аєш і підозрювати, -юю, -юєш, недок., перех., у чому. Допускати причетність кого-небудь до чогось негативного; сумніватися у порядності, чесності, відданості і т. ін. || також у сполуч. зі сл. що, щось, як і т. ін. Догадуватися про що-небудь, припускати щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. підозрівати — ПІДОЗРІВА́ТИ, а́ю, а́єш і ПІДО́ЗРЮВАТИ, юю, юєш, недок., кого, у чому. Допускати причетність кого-небудь до чогось негативного; сумніватися у порядності, чесності, відданості і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  8. підозрівати — ПІДОЗРІВА́ТИ, а́ю, а́єш і ПІДО́ЗРЮВАТИ, юю, юєш, недок., перех., у чому. Допускати причетність кого-небудь до чогось негативного; сумніватися у порядності, чесності, відданості і т. ін. Словник української мови в 11 томах