Великий тлумачний словник сучасної мови

підозріливий

підозрі́ливий

-а, -е.

Схильний до підозр; недовірливий.

|| Який виражає підозру (про погляд, очі і т. ін.).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. підозріливий — (який схильний недовіряти) недовірливий, (убачає в усьому неприємність для себе) помисливий.  Словник синонімів Полюги
  2. підозріливий — підозрі́ливий прикметник  Орфографічний словник української мови
  3. підозріливий — ПІДОЗРІЛИВИЙ – ПІДОЗРІЛИЙ Підозріливий. Схильний до підозр, недовірливий; який виражає підозру: підозрілива людина, підозріливий погляд. Підозрілий.  Літературне слововживання
  4. підозріливий — ПІДОЗРІ́ЛИВИЙ, а, е. Схильний до підозр; недовірливий. Шевченко був по натурі скритний і підозріливий, до незнайомих ставився насторожено (О. Гуреїв); // Який виражає підозру (про погляд, очі і т. ін.).  Словник української мови у 20 томах
  5. підозріливий — НЕДОВІ́РЛИВИЙ (який мало довіряє людям), НЕВІ́РНИЙ розм., НЕЙМОВІ́РНИЙ заст.; ПІДОЗРІ́ЛИВИЙ, ПІДОЗРІ́ЛИЙ рідше (схильний до підозр); ПОМИ́СЛИВИЙ (який у всьому вбачає неприємність для себе).  Словник синонімів української мови
  6. підозріливий — ПІДОЗРІ́ЛИВИЙ, а, е. Схильний до підозр; недовірливий. Шевченко був по натурі скритний і підозріливий, до незнайомих ставився насторожено (Гур., Через замети, 1961, 7); // Який виражає підозру (про погляд, очі і т. ін.).  Словник української мови в 11 томах