підпомога

ПІДПОМО́ГА, и, ж., розм.

1. Те саме, що допомо́га.

– От, може, Кирило та Панько дадуть підпомоги яму копати (Панас Мирний);

Напече [Даринка] млинців, рогаликів – і все йому, все братикові. Скоріше б тільки ріс. Не так щоб підпомогу з нього мати, а щоб було з ким хоч погомоніти, пожуритися (І. Вирган).

2. Те саме, що підкрі́плення 2.

Енеєві одвіт сей дав [Евандр]: – .. Дамо вам війська в підпомогу, І провіанту на дорогу, І грошеняток з якийсь міх (І. Котляревський).

Значення в інших словниках

1. підпомога — підпомо́га іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. підпомога — Підпомо́га. Допомога, матеріальна підтримка. Тому вживають всі нациї й народи ріжних способів до підпомоги своїх талановитих, але бідних молодих людий (Б., 1895, 10, 1).  Українська літературна мова на Буковині
3. підпомога — див. допомога  Словник синонімів Вусика
4. підпомога — -и, ж., розм. 1》 Те саме, що допомога. 2》 Те саме, що підкріплення 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. підпомога — ДОПОМО́ГА (в роботі, у житті, в яких-небудь діях тощо), ПО́МІЧ, ПОРЯТУ́НОК, ПІДМО́ГА розм., ПІДПОМО́ГА розм., ЗАПОМО́ГА розм., СПОМО́ГА розм., ПОМО́ГА заст., ПОСО́БА діал.  Словник синонімів української мови
6. підпомога — Підпомо́га, -ги, -зі; -мо́ги, -мо́г  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. підпомога — ПІДПОМО́ГА, и, ж., розм. 1. Те саме, що допомо́га. — От, може, Кирило та Панько дадуть підпомоги яму копати (Мирний, III, 1954, 136); Напече [Даринка] млинців, рогаликів — і все йому, все братикові. Скоріше б тільки ріс.  Словник української мови в 11 томах
8. підпомога — Підпомо́га, -ги ж. Помощь; подспорье, поддержка. К. Кр. 35. Веде орду велику, многу рутульцеві на підпомогу. Котл. Ен. IV. 69.  Словник української мови Грінченка