підпомога

підпомо́га

-и, ж., розм.

1》 Те саме, що допомога.

2》 Те саме, що підкріплення 2).

Значення в інших словниках

1. підпомога — підпомо́га іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. підпомога — Підпомо́га. Допомога, матеріальна підтримка. Тому вживають всі нациї й народи ріжних способів до підпомоги своїх талановитих, але бідних молодих людий (Б., 1895, 10, 1).  Українська літературна мова на Буковині
3. підпомога — див. допомога  Словник синонімів Вусика
4. підпомога — ПІДПОМО́ГА, и, ж., розм. 1. Те саме, що допомо́га. – От, може, Кирило та Панько дадуть підпомоги яму копати (Панас Мирний); Напече [Даринка] млинців, рогаликів – і все йому, все братикові. Скоріше б тільки ріс.  Словник української мови у 20 томах
5. підпомога — ДОПОМО́ГА (в роботі, у житті, в яких-небудь діях тощо), ПО́МІЧ, ПОРЯТУ́НОК, ПІДМО́ГА розм., ПІДПОМО́ГА розм., ЗАПОМО́ГА розм., СПОМО́ГА розм., ПОМО́ГА заст., ПОСО́БА діал.  Словник синонімів української мови
6. підпомога — Підпомо́га, -ги, -зі; -мо́ги, -мо́г  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. підпомога — ПІДПОМО́ГА, и, ж., розм. 1. Те саме, що допомо́га. — От, може, Кирило та Панько дадуть підпомоги яму копати (Мирний, III, 1954, 136); Напече [Даринка] млинців, рогаликів — і все йому, все братикові. Скоріше б тільки ріс.  Словник української мови в 11 томах
8. підпомога — Підпомо́га, -ги ж. Помощь; подспорье, поддержка. К. Кр. 35. Веде орду велику, многу рутульцеві на підпомогу. Котл. Ен. IV. 69.  Словник української мови Грінченка