підривник
ПІДРИВНИ́К, а́, ч.
1. військ. Спеціаліст з підривних робіт; сапер.
Всім тут відомо, що під час війни був їхній бригадир підривником в партизанському з'єднанні (О. Гончар);
// гірн. Той, хто підриває гірські породи.
Підривники скинуть на дно Малоалмаатинської ущелини .. перший схил, відірвавши мало не половину гори (з газ.).
2. Капсуль, запал для здійснення вибуху; детонатор.
Як же відгвинтити? А в бомбі підривник збоку... От як придумали (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)