підривний
ПІДРИВНИ́Й, а́, е́.
1. Признач. для підривання вибухом, пов'язаний з таким підриванням.
Квапно відстебнув [Рязанов] від паска вибухівку, дістав з гумового мішечка підривний патрон (В. Логвиненко);
Окрім загальних питань охорони праці на конференції були висвітлені заходи безпеки при проведенні гірничих робіт у кар'єрах, .. проведенні підривних робіт (з газ.).
2. перен. Спрямований на підрив чого-небудь, послаблення в чомусь; шкідницький.
– Хто ж керував вашою підривною роботою? (С. Скляренко).
Словник української мови (СУМ-20)