Великий тлумачний словник сучасної мови

підривний

підривни́й

-а, -е.

1》 Признач. для підривання вибухом, пов'язаний з таким підриванням.

Підривні роботи — роботи, виконувані діянням вибуху на природні або штучні матеріали.

2》 перен. Спрямований на підрив чого-небудь, послаблення в чомусь; шкідницький.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. підривний — підривни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. підривний — Шкідницький, диверсійний, саботажницький.  Словник синонімів Караванського
  3. підривний — Вибуховий, підкопний, киринний  Словник чужослів Павло Штепа
  4. підривний — ПІДРИВНИ́Й, а́, е́. 1. Признач. для підривання вибухом, пов'язаний з таким підриванням. Квапно відстебнув [Рязанов] від паска вибухівку, дістав з гумового мішечка підривний патрон (В.  Словник української мови у 20 томах
  5. підривний — ШКІДНИ́ЦЬКИЙ (про чиюсь діяльність, спрямовану на шкоду комусь, чомусь), ПІДРИВНИ́Й.  Словник синонімів української мови
  6. підривний — ПІДРИВНИ́Й, а́, е́. 1. Признач. для підривання вибухом, пов’язаний з таким підриванням. Квапно відстебнув [Рязанов] від паска вибухівку, дістав з гумового мішечка підривний патрон (Логв., Давні рани, 1961, 47); Підривні роботи. 2. перен.  Словник української мови в 11 томах