1. Словник української мови у 20 томах

підривний

ПІДРИВНИ́Й, а́, е́.

1. Признач. для підривання вибухом, пов'язаний з таким підриванням.

Квапно відстебнув [Рязанов] від паска вибухівку, дістав з гумового мішечка підривний патрон (В. Логвиненко);

Окрім загальних питань охорони праці на конференції були висвітлені заходи безпеки при проведенні гірничих робіт у кар'єрах, .. проведенні підривних робіт (з газ.).

2. перен. Спрямований на підрив чого-небудь, послаблення в чомусь; шкідницький.

– Хто ж керував вашою підривною роботою? (С. Скляренко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підривний — підривни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. підривний — Шкідницький, диверсійний, саботажницький. Словник синонімів Караванського
  3. підривний — -а, -е. 1》 Признач. для підривання вибухом, пов'язаний з таким підриванням. Підривні роботи — роботи, виконувані діянням вибуху на природні або штучні матеріали. 2》 перен. Спрямований на підрив чого-небудь, послаблення в чомусь; шкідницький. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підривний — Вибуховий, підкопний, киринний Словник чужослів Павло Штепа
  5. підривний — ШКІДНИ́ЦЬКИЙ (про чиюсь діяльність, спрямовану на шкоду комусь, чомусь), ПІДРИВНИ́Й. Словник синонімів української мови
  6. підривний — ПІДРИВНИ́Й, а́, е́. 1. Признач. для підривання вибухом, пов’язаний з таким підриванням. Квапно відстебнув [Рязанов] від паска вибухівку, дістав з гумового мішечка підривний патрон (Логв., Давні рани, 1961, 47); Підривні роботи. 2. перен. Словник української мови в 11 томах