1. Словник української мови в 11 томах

підривний

ПІДРИВНИ́Й, а́, е́.

1. Признач. для підривання вибухом, пов’язаний з таким підриванням.

Квапно відстебнув [Рязанов] від паска вибухівку, дістав з гумового мішечка підривний патрон (Логв., Давні рани, 1961, 47);

Підривні роботи.

2. перен. Спрямований на підрив чого-небудь, послаблення в чомусь; шкідницький.

— Отже, — почав Фітельберг, — я вже розумію, що моя рецензія не припала вам до смаку? — Ви м’яко висловились, сер, — забасив Стребол, — про який смак може іти мова, коли вже написали цілий підривний трактат (Рибак, Час.., 1960, 487);

Події останнього часу свідчать про посилення підривних дій імперіалістів проти країн, які стали на шлях соціального прогресу (Резол. XXIII з.., 1966, 8).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підривний — підривни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. підривний — Шкідницький, диверсійний, саботажницький. Словник синонімів Караванського
  3. підривний — -а, -е. 1》 Признач. для підривання вибухом, пов'язаний з таким підриванням. Підривні роботи — роботи, виконувані діянням вибуху на природні або штучні матеріали. 2》 перен. Спрямований на підрив чого-небудь, послаблення в чомусь; шкідницький. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підривний — Вибуховий, підкопний, киринний Словник чужослів Павло Штепа
  5. підривний — ПІДРИВНИ́Й, а́, е́. 1. Признач. для підривання вибухом, пов'язаний з таким підриванням. Квапно відстебнув [Рязанов] від паска вибухівку, дістав з гумового мішечка підривний патрон (В. Словник української мови у 20 томах
  6. підривний — ШКІДНИ́ЦЬКИЙ (про чиюсь діяльність, спрямовану на шкоду комусь, чомусь), ПІДРИВНИ́Й. Словник синонімів української мови