підручник
ПІДРУ́ЧНИК, а, ч.
1. Книга, за якою вивчають навчальний предмет; посібник.
Ватя познаходила свої шкільні підручники (І. Нечуй-Левицький);
Батько складав алгебраїчний підручник (Ю. Смолич);
Читав він запоєм, .. читав усе, що потрапляло до рук: .. обгортки від цукерок, політекономію, циркуляр, казку, роман, підручник геометрії... (О. Донченко).
2. техн. Підставка, опора для різального інструмента на токарному станку.
На .. верстатах є підручники, що служать опорою для заточувального інструмента (з навч. літ.).
3. зневажл., рідко. Пособник у зрадницькій, підступній і т. ін. справах.
Не стало ватажка, – зажурились підручники... (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)