підсобний

ПІДСО́БНИЙ, а, е.

Який має другорядне, допоміжне значення стосовно до чого-небудь першорядного, головного.

Удосконалення виробництва веде до відмирання застарілих професій – вузько специфічних, допоміжних, підсобних (з газ.);

На підсобне господарство Іван Миколайович поїхав наступного ранку (М. Руденко);

// Який виконує допоміжну, підготовчу роботу, сприяючи здійсненню чогось основного.

Тепер Клава була вже не просто підсобною робочою силою. Разом з кількома дівчатами вона пройшла курси техмінімуму мотористів (В. Собко);

// Який використовується як допоміжне приміщення.

Взявши картку, зникла [бібліотекарка] в дверях підсобної кімнати (Н. Рибак);

Як правило, вхід роблять з довгої сторони будинку, що дає змогу найдоцільніше розмістити і організувати жилі та підсобні приміщення (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. підсобний — підсо́бний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. підсобний — зап., допоміжний, підручний, ок. спомагавчий.  Словник синонімів Караванського
3. підсобний — -а, -е. Який має другорядне, допоміжне значення стосовно до чого-небудь першорядного, головного. || Який виконує допоміжну, підготовчу роботу, сприяючи здійсненню чогось основного. || Який використовується як допоміжне приміщення. Підсобне господарство.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. підсобний — Допоміжний  Словник чужослів Павло Штепа
5. підсобний — ДОПОМІ́ЖНИ́Й (признач. для подання допомоги; не основний, другорядний), ПІДСО́БНИЙ, ПОМІЧНИ́Й розм.; СЛУЖБО́ВИЙ (перев. про приміщення — не основний). Зараз риються (археологи) в степах, вони для допоміжних робіт набирають нібито навіть підлітків (О.  Словник синонімів української мови
6. підсобний — ПІДСО́БНИЙ, а, е. Який має другорядне, допоміжне значення стосовно до чого-небудь першорядного, головного. Удосконалення виробництва веде до відмирання застарілих професій — вузько специфічних, допоміжних, підсобних (Літ. Укр., 28.  Словник української мови в 11 томах