підсобний —
підсо́бний прикметник
Орфографічний словник української мови
підсобний —
-а, -е. Який має другорядне, допоміжне значення стосовно до чого-небудь першорядного, головного. || Який виконує допоміжну, підготовчу роботу, сприяючи здійсненню чогось основного. || Який використовується як допоміжне приміщення. Підсобне господарство.
Великий тлумачний словник сучасної мови
підсобний —
Допоміжний
Словник чужослів Павло Штепа
підсобний —
ПІДСО́БНИЙ, а, е. Який має другорядне, допоміжне значення стосовно до чого-небудь першорядного, головного. Удосконалення виробництва веде до відмирання застарілих професій – вузько специфічних, допоміжних, підсобних (з газ.
Словник української мови у 20 томах
підсобний —
ДОПОМІ́ЖНИ́Й (признач. для подання допомоги; не основний, другорядний), ПІДСО́БНИЙ, ПОМІЧНИ́Й розм.; СЛУЖБО́ВИЙ (перев. про приміщення — не основний). Зараз риються (археологи) в степах, вони для допоміжних робіт набирають нібито навіть підлітків (О.
Словник синонімів української мови
підсобний —
ПІДСО́БНИЙ, а, е. Який має другорядне, допоміжне значення стосовно до чого-небудь першорядного, головного. Удосконалення виробництва веде до відмирання застарілих професій — вузько специфічних, допоміжних, підсобних (Літ. Укр., 28.
Словник української мови в 11 томах