підсобний

ДОПОМІ́ЖНИ́Й (признач. для подання допомоги; не основний, другорядний), ПІДСО́БНИЙ, ПОМІЧНИ́Й розм.; СЛУЖБО́ВИЙ (перев. про приміщення — не основний). Зараз риються (археологи) в степах, вони для допоміжних робіт набирають нібито навіть підлітків (О. Гончар); — З метою проведення наступного терористичного акту.. ви спустилися в допоміжні приміщення "Дитячого світу" (Ю. Андрухович); Вісім чоловік підсобних робітників не встигають подавати їм цеглу (Остап Вишня); Продавав він і свячене помічне зілля (І. Нечуй-Левицький); Інші йшли з боднарні, з магазину й від інших помічних занять (І. Франко).

ПІДРУЧНИЙ (який виконує допоміжну, підготовчу роботу), ПІДСО́БНИЙ розм. Учні школи влітку не йшли на канікули, працювали підручними ковалями й слюсарями (В. Минко); Вісім чоловік підсобних робітників не встигають подавати їм цеглу (Остап Вишня).

ПІДСО́БНИЙ (про роботу — непрофесійна, фізично важка, часто пов'язана з виробничим брудом), ЧО́РНИЙ. — Просить (маляр) ще дати когось йому, для підсобної роботи (О. Гончар); (Петро:) Порозгороджувалися люде не то що поміж собою, а й роботу розгородили: то — чорна, а то — біла, — благородна б то (Панас Мирний).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

підсобний — підсо́бний прикметник Орфографічний словник української мови
підсобний — зап., допоміжний, підручний, ок. спомагавчий. Словник синонімів Караванського
підсобний — -а, -е. Який має другорядне, допоміжне значення стосовно до чого-небудь першорядного, головного. || Який виконує допоміжну, підготовчу роботу, сприяючи здійсненню чогось основного. || Який використовується як допоміжне приміщення. Підсобне господарство. Великий тлумачний словник сучасної мови
підсобний — Допоміжний Словник чужослів Павло Штепа
підсобний — ПІДСО́БНИЙ, а, е. Який має другорядне, допоміжне значення стосовно до чого-небудь першорядного, головного. Удосконалення виробництва веде до відмирання застарілих професій – вузько специфічних, допоміжних, підсобних (з газ. Словник української мови у 20 томах
підсобний — ПІДСО́БНИЙ, а, е. Який має другорядне, допоміжне значення стосовно до чого-небудь першорядного, головного. Удосконалення виробництва веде до відмирання застарілих професій — вузько специфічних, допоміжних, підсобних (Літ. Укр., 28. Словник української мови в 11 томах