підтверджений —
підтве́рджений дієприкметник
Орфографічний словник української мови
підтверджений —
[п'ідтверджеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
підтверджений —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до підтвердити. || підтверджено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
підтверджений —
ПІДТВЕ́РДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підтве́рдити. Правильність лозунга революційної соціал-демократії цілком підтверджена історією (Ленін, 16, 1971, 16); // підтве́рджено, безос. присудк. сл.
Словник української мови в 11 томах