Великий тлумачний словник сучасної мови

підтверджений

підтве́рджений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до підтвердити.

|| підтверджено, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. підтверджений — підтве́рджений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. підтверджений — [п'ідтверджеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
  3. підтверджений — ПІДТВЕ́РДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до підтве́рдити; // підтве́рджено, безос. пред.  Словник української мови у 20 томах
  4. підтверджений — ПІДТВЕ́РДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підтве́рдити. Правильність лозунга революційної соціал-демократії цілком підтверджена історією (Ленін, 16, 1971, 16); // підтве́рджено, безос. присудк. сл.  Словник української мови в 11 томах