підтвердження

підтве́рдження

-я, с.

1》 Дія за знач. підтвердити.

2》 Те, що підтверджує, чим підтверджується що-небудь.

3》 У системах передачі даних – керувальне повідомлення або сигнал керування, які видаються у відповідь на прийняте повідомлення.

Значення в інших словниках

1. підтвердження — підтве́рдження іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. підтвердження — ПІДТВЕ́РДЖЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. підтве́рдити. Мов на підтвердження дідусевих слів, чорну хмару враз пронизала покручена вогненна стріла (Ю. Збанацький). 2. Те, що підтверджує, чим підтверджується що-небудь.  Словник української мови у 20 томах
3. підтвердження — ДО́ВІД (певне міркування або факт, що наводиться, щоб ствердити істинність чогось), ПІДТВЕ́РДЖЕННЯ, СВІ́ДЧЕННЯ, ПОСВІ́ДЧЕННЯ рідше, АРГУМЕ́НТ книжн., РЕЗО́Н розм., ПРИТИ́КА розм.; ДО́КАЗ (перев. фактичний, речовий).  Словник синонімів української мови
4. підтвердження — ПІДТВЕ́РДЖЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. підтве́рдити. Історичне значення перемоги соціалізму в СРСР полягає в тому...  Словник української мови в 11 томах