підтвердження

ПІДТВЕ́РДЖЕННЯ, я, с.

1. Дія за знач. підтве́рдити.

Мов на підтвердження дідусевих слів, чорну хмару враз пронизала покручена вогненна стріла (Ю. Збанацький).

2. Те, що підтверджує, чим підтверджується що-небудь.

Гетьман Брюховецький дістав звання боярина і підтвердження на рангове володіння Гадячем з усіма околицями (з наук. літ.).

○ (1) На підтве́рдження (потве́рдження, стве́рдження) чого:

а) (у знач. присл.) підтверджуючи якусь думку.

Ніяких аргументів не було наведено на підтвердження;

б) (у знач. прийм., з род. в.) вказує на те, що підтверджується.

Якщо місце проживання померлого не відоме, то на підтвердження місця відкриття спадщини видається довідка .. про місце знаходження майна чи його основної частини (з мови документів);

в) (у знач. спол.) уживається для приєднання підрядної частини речення, у якій щось підтверджується.

Він різко піднявся на підтвердження того, що розмову закінчено.

Значення в інших словниках

1. підтвердження — підтве́рдження іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. підтвердження — -я, с. 1》 Дія за знач. підтвердити. 2》 Те, що підтверджує, чим підтверджується що-небудь. 3》 У системах передачі даних – керувальне повідомлення або сигнал керування, які видаються у відповідь на прийняте повідомлення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підтвердження — ДО́ВІД (певне міркування або факт, що наводиться, щоб ствердити істинність чогось), ПІДТВЕ́РДЖЕННЯ, СВІ́ДЧЕННЯ, ПОСВІ́ДЧЕННЯ рідше, АРГУМЕ́НТ книжн., РЕЗО́Н розм., ПРИТИ́КА розм.; ДО́КАЗ (перев. фактичний, речовий).  Словник синонімів української мови
4. підтвердження — ПІДТВЕ́РДЖЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. підтве́рдити. Історичне значення перемоги соціалізму в СРСР полягає в тому...  Словник української мови в 11 томах