підходящий

ПІДХОДЯ́ЩИЙ, а, е.

1. Те саме, що підхо́жий 1.

– Я внесу тобі псалтиря. Для свята більше підходящої книжки й не знайти (С. Васильченко);

Восени старий вирубував у березі підходящу вербину і всю зиму вона сохла на горищі (С. Голованівський).

2. розм. Те саме, що до́брий 4, 5.

– Бачу, що начальника я вам дав підходящого (Ю. Шовкопляс);

[Баклажаненко:] Нічого не скажеш, ситро підходяще (І. Микитенко).

Значення в інших словниках

1. підходящий — підходя́щий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. підходящий — -а, -е. 1》 Те саме, що підхожий 1). 2》 розм. Те саме, що добрий 4), 5).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підходящий — Відповідний, здалий, придатний, вигідний, подібний, гожий  Словник чужослів Павло Штепа
4. підходящий — ВІДПОВІ́ДНИЙ (який підходить для даного випадку), ПОТРІ́БНИЙ, НАЛЕ́ЖНИЙ, ПІДХО́ЖИЙ, ПІДХОДЯ́ЩИЙ, ПРИСТО́ЙНИЙ, ГІ́ДНИЙ, ПРИНАГІ́ДНИЙ, ПРИГО́ЖИЙ розм.  Словник синонімів української мови
5. підходящий — ПІДХОДЯ́ЩИЙ, а, е. 1. Те саме, що підхо́жий 1. — Я внесу тобі псалтиря. Для свята більше підходящої книжки й не знайти (Вас., І, 1959, 65); Восени старий вирубував у березі підходящу вербину і всю зиму вона сохла на горищі (Голов., Тополя.., 1965, 52).  Словник української мови в 11 томах