підхоплюватися

ПІДХО́ПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПІДХОПИ́ТИСЯ, хоплю́ся, хо́пишся, док.

1. Різко, стрімко вставати, підійматися з місця.

Терешко швидко підхоплюється, за одну хвилину одягається – і вже на подвір'ї (Г. Епік);

З-за столу підхопився маленький офіцерик (Ю. Бедзик).

2. Ставати вищим за кого-, що-небудь, досягати якої-небудь висоти.

Попри високі китиці кукурудзи підхоплюється широколистий тютюн (Н. Кобринська);

// Ставати дорослим; підростати.

[Пасічна:] Діти у мене вже, богу дякувати, підхопилися (І. Франко).

3. розм. З'являтися над горизонтом, сходити (про сонце, місяць).

Сонце вже Підхопилось високо (І. Франко).

4. тільки недок. Пас. до підхо́плювати.

Значення в інших словниках

1. підхоплюватися — підхо́плюватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підхоплюватися — див. вставати  Словник синонімів Вусика
3. підхоплюватися — -ююся, -юєшся, недок., підхопитися, -хоплюся, -хопишся, док. 1》 Різко, стрімко вставати, підійматися з місця. 2》 Ставати вищим за кого-, що-небудь, досягати якої-небудь висоти. || Ставати дорослим; підростати. 3》 розм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. підхоплюватися — РОСТИ́ (ставати старшим, дорослішим; жити певним чином у дитячі та юнацькі роки), ВИРОСТА́ТИ, ЗРОСТА́ТИ, ПІДРОСТА́ТИ, ДОРОСТА́ТИ, ПІДХО́ПЛЮВАТИСЯ розм. рідко. — Док.: ви́рости, зрости́, підрости́, дорости́, підхопи́тися.  Словник синонімів української мови
5. підхоплюватися — ПІДХО́ПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПІДХОПИ́ТИСЯ, хоплю́ся, хо́пишся, док. 1. Різко, стрімко вставати, підійматися з місця. Терешко швидко підхоплюється, за одну хвилину одягається — і вже на подвір’ї (Епік, Тв.  Словник української мови в 11 томах