підхід
ПІДХІ́Д, хо́ду, ч.
1. Дія за знач. підійти́, підхо́дити 2.
Цих кілька загальних уваг ми вважали за потрібне дати наперед для того, щоб ясніші стали наш підхід до теми й наше завдання (В. Еллан-Блакитний).
2. Місце, по якому підходять, наближаються до чого-небудь.
Копали окопи, кулеметні гнізда, мінували підходи до табору (І. Багмут);
Дамба хоч і була важливою допоміжною спорудою, під захистом якої провадились роботи у низовому підході до шлюзів, проте пошкодження її не створювало небезпеки для основних споруд (Г. Коцюба).
3. Сукупність способів, прийомів розгляду чого-небудь, впливу на кого-, що-небудь, ставлення до кого-, чого-небудь.
– Я й говорю – до людей підхід треба мати (Григорій Тютюнник);
// перев. мн., розм. Замасковані прийоми, виверти, до яких удаються з якоюсь метою.
– Досі я хоч знав про підходи панича, та не боявся нічого (І. Франко);
– Сказав би просто, так ні – неодмінно з підходом (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)