підхід
ПІДХІ́Д, хо́ду, ч.
1. Дія за знач. підійти́, підхо́дити 2.
Вироблений партією новий підхід до управління економікою грунтується на ленінських принципах демократичного централізму (Ком. Укр., 4, 1966, 45);
Цих кілька загальних уваг ми вважали за потрібне дати наперед для того, щоб ясніші стали наш підхід до теми й наше завдання (Еллан, II, 1958, 87).
2. Місце, по якому підходять, наближаються до чого-небудь.
Копали окопи, кулеметні гнізда, мінували підходи до табору (Багмут, Щасл. день.., 1951, 147);
Дамба хоч і була важливою допоміжною спорудою, під захистом якої провадились роботи у низовому підході до шлюзів, проте пошкодження її не створювало небезпеки для основних споруд (Коцюба, Нові береги, 1959, 371).
3. Сукупність способів, прийомів розгляду чого-небудь, впливу на кого-, що-небудь, ставлення до кого-, чого-небудь.
— Я й говорю — до людей підхід треба мати (Тют., Вир, 1964, 31);
// перев. мн., розм. Замасковані прийоми, виверти, до яких удаються з якоюсь метою.
— Досі я хоч знав про підходи панича, та не боявся нічого (Фр., VII, 1951, 49);
— Сказав би просто, так ні — неодмінно з підходом (Головко, І, 1957, 279).
Словник української мови (СУМ-11)