піжмурки
ПІ́ЖМУРКИ, рок, мн.
Те саме, що жму́рки¹.
Отут, було, на цвинтарі Я з дітьми гуляю, І з Юрусем гетьманенком У піжмурки граєм (Т. Шевченко);
У вишняку бігала дітвора, граючись у піжмурки та в квача (П. Кочура).
Словник української мови (СУМ-20)