піжон
ПІЖО́Н, а, ч., розм.
Те саме, що дже́нджик.
У дзеркалі Платон бачить своє відображення: такий собі піжон в краватці, джемпер італійський, сорочка японська... (М. Зарудний);
– Пішла [Ярина] спати, нагулялася з оцим піжоном, – сердито сплюнув Волох (В. Собко).
Словник української мови (СУМ-20)