піжон
ПІЖО́Н, а, ч., розм. Те саме, що дже́нджик.
У дзеркалі Платон бачить своє відображення: такий собі піжон в краватці, джемпер італійський, сорочка японська… (Зар., На.. світі, 1967, 80);
— Пішла [Ярина] спати, нагулялася з оцим піжоном, — сердито сплюнув Волох (Собко, Граніт, 1937, 138).
Словник української мови (СУМ-11)