піжонство

ПІЖО́НСТВО, а, с., розм. Погляди й поведінка піжона.

Починається ж воно [міщанство] часто з «дрібниць», з прямо-таки «невинних» речей: надмірної турботи про власний комфорт, «піжонства» (Рад. літ-во, 4, 1958, 27).

Значення в інших словниках

1. піжонство — піжо́нство іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. піжонство — -а, с., розм. Погляди й поведінка піжона.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. піжонство — ПІЖО́НСТВО, а, с., розм. Погляди й поведінка піжона. Починається ж воно [міщанство] часто з “дрібниць”, з прямо-таки “невинних” речей: надмірної турботи про власний комфорт, “піжонства” (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах