пізнавальний

ПІЗНАВА́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Стос. до пізнавання, пізнання.

В. І. Ленін високо цінив народну поетичну творчість, глибоко розумів її пізнавальне й виховне значення (Нар. тв. та етн., 2, 1967, 23).

2. Який служить для впізнавання кого-небудь; такий, за яким розпізнають щось.

Пізнавальний знак.

Значення в інших словниках

1. пізнавальний — пізнава́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. пізнавальний — [п'ізнавал'нией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. пізнавальний — -а, -е. 1》 Стос. до пізнавання, пізнання. 2》 Який служить для впізнавання кого-небудь; такий, за яким розпізнають щось. Пізнавальний знак.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пізнавальний — ПІЗНАВА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Стос. до пізнавання, пізнання. 2. Який служить для впізнавання кого-небудь; такий, за яким розпізнають щось. Пізнавальний знак.  Словник української мови у 20 томах