піжон

піжо́н

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Значення в інших словниках

1. піжон — Дженджик, жевжик, ферт, хлюст.  Словник синонімів Караванського
2. піжон — див. легковажний  Словник синонімів Вусика
3. піжон — -а, ч., розм. Те саме, що дженджик.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. піжон — див. франт, нарядний, фат, фертик, стиляга  Словник чужослів Павло Штепа
5. піжон — ПІЖО́Н, а, ч., розм. Те саме, що дже́нджик. У дзеркалі Платон бачить своє відображення: такий собі піжон в краватці, джемпер італійський, сорочка японська... (М. Зарудний); – Пішла [Ярина] спати, нагулялася з оцим піжоном, – сердито сплюнув Волох (В. Собко).  Словник української мови у 20 томах
6. піжон — піжо́н (від франц. pigeon – голуб) пуста, франтувата людина, джиґун.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. піжон — ФРАНТ (той, хто модно й ошатно одягається), ЧЕПУРУ́Н, ДЖЕ́НДЖИК розм., ФАТ розм., ХВИ́НТИК розм., ФЕРТ зневажл., ФЕ́РТИК зневажл., ХЛЮСТ зневажл. (той, хто надає одягу надзвичайного значення; пуста, легковажна людина); ДЕ́НДІ заст.  Словник синонімів української мови
8. піжон — ПІЖО́Н, а, ч., розм. Те саме, що дже́нджик. У дзеркалі Платон бачить своє відображення: такий собі піжон в краватці, джемпер італійський, сорочка японська… (Зар., На.. світі, 1967, 80); — Пішла [Ярина] спати, нагулялася з оцим піжоном, — сердито сплюнув Волох (Собко, Граніт, 1937, 138).  Словник української мови в 11 томах
9. піжон — рос. пижон пуста, безвідповідальна, франтувата людина, джиґун.  Eкономічна енциклопедія