пільговик ПІЛЬГОВИ́К, а́, ч., розм. Той, хто має пільгу, користується пільгами (у 1 знач.). Словник української мови (СУМ-20)
Значення в інших словниках пільговик — пільгови́к іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови пільговик — -а, ч., розм. Той, хто має пільгу, користується пільгами (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови пільговик — ПІЛЬГОВИ́К, а́, ч., розм. Той, хто має пільгу, користується пільгами (у 1 знач.). Словник української мови в 11 томах