пільговик

пільгови́к

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Значення в інших словниках

1. пільговик — -а, ч., розм. Той, хто має пільгу, користується пільгами (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. пільговик — ПІЛЬГОВИ́К, а́, ч., розм. Той, хто має пільгу, користується пільгами (у 1 знач.).  Словник української мови у 20 томах
3. пільговик — ПІЛЬГОВИ́К, а́, ч., розм. Той, хто має пільгу, користується пільгами (у 1 знач.).  Словник української мови в 11 томах