Великий тлумачний словник сучасної мови

пільговик

пільгови́к

-а, ч., розм.

Той, хто має пільгу, користується пільгами (у 1 знач.).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. пільговик — пільгови́к іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
  2. пільговик — ПІЛЬГОВИ́К, а́, ч., розм. Той, хто має пільгу, користується пільгами (у 1 знач.).  Словник української мови у 20 томах
  3. пільговик — ПІЛЬГОВИ́К, а́, ч., розм. Той, хто має пільгу, користується пільгами (у 1 знач.).  Словник української мови в 11 томах