пінистий
ПІ́НИ́СТИЙ, а, е.
Вкритий піною.
В морі зринають і зараз щезають пінисті хвилі (М. Коцюбинський);
* Образно. Серед чорного густого волосся білів у нього над лобом пінистий гребінь сивини (О. Донченко);
// Який піниться.
Моторні лакеї розносили високі кришталеві чарки з пінистим шипучим вином (Панас Мирний);
Олена стояла біля столу з глечиком пінистого молока (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)