пінцет
ПІНЦЕ́Т, а, ч.
Різновид пружинистих щипців, що використовується в медицині і техніці для захоплення малих, крихких і т. ін. предметів.
Пінцет юним ботанікам необхідний для занять при препаруванні квіточок (з наук.-попул. літ.);
В білому фартусі і з блискучим пінцетом в руці вона була схожа на лікаря (О. Донченко).
Словник української мови (СУМ-20)