пішки

ПІ́ШКИ, присл.

Власними ногами, без допоміжних засобів (про спосіб пересування людини).

Вона переїхала через широку пологу долину поточка Либеді й коло самої залізниці встала й пішла пішки (І. Нечуй-Левицький);

Важку п'ятдесятиденну подорож було закінчено. Шевченко, що майже ввесь шлях пройшов пішки, схуд і засмаг, фізично втомився, але був бадьорий і веселий (З. Тулуб).

Ходи́ти пі́шки (пішко́м) див. ходи́ти.

◇ (1) До то́го (до цьо́го) то́ргу і пі́шки – дуже радий тому, що є, із задоволенням погоджується з цим.

[Химка:] Гості ж, певно, не обманять – прийдуть. [Палажка:] О-о, вони до того торгу і пішки! (Панас Мирний);

– От і добре братіку [братику], –сказав Кочубей, – як оддаси чолом ясновельможному панові гетьманові .. та зараз приходь до мене з товариством .. У нас хрестини .. – Спасибі, братіку [братику] Василю, я до сього торгу й пішки, як ото кажуть, – осміхнувся Палій (Д. Мордовець);

Під стіл пі́шки ходи́ти (бі́гати) див. ходи́ти;

Сім верст пі́шки за шмат (рідше за шматко́м) ки́шки див. сім;

(2) Ходи́ти пі́шки під столо́м (д) див. ходи́ти;

Я (ти і т. ін.) до то́го (цьо́го) то́ргу й пі́шки див. торг¹.

Значення в інших словниках

1. пішки — (власним ходом) пішечки// на парі, одинадцятим номером.  Словник синонімів Полюги
2. пішки — пі́шки прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
3. пішки — пр., пішака, піхотою, піхтурою, піхою, піхом, своїм ходом, ж. їхати на 11 номері <�трамваю>; пішечки, флк. пішаницею.  Словник синонімів Караванського
4. пішки — присл. Власними ногами, без допоміжних засобів (про спосіб пересування людини). Під стіл пішки ходити — бути дуже малим (про дитину).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. пішки — пі́шки: ◊ дві ми́лі пі́шки за кава́лок ки́шки → кишка  Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. пішки — до то́го (до цьо́го) то́ргу і пі́шки. Дуже радий тому, що є, із задоволенням погоджується з цим. (Химка:) Гості ж, певно, не обманять — прийдуть. (Палажка:) О-о, вони до того торгу і пішки!...  Фразеологічний словник української мови
7. пішки — ПІ́ШКИ (власними ногами), ПІШКО́М рідко, ПІШАКА́ розм., ПІ́ШЕЧКИ розм., СВОЇ́М ХО́ДОМ розм., НА ВЛА́СНИХ (НА СВОЇ́Х ВЛА́СНИХ) розм., НА ПА́РІ (ВЛА́СНИХ) розм., ОДИНА́ДЦЯТИМ НО́МЕРОМ (НА ОДИНА́ДЦЯТОМУ НО́МЕРІ) жарт., ПІХО́ТОЮ жарт., ПІХТУРО́Ю жарт.  Словник синонімів української мови
8. пішки — Пі́шки, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. пішки — ПІ́ШКИ, присл. Власними ногами, без допоміжних засобів (про спосіб пересування людини). Вона переїхала через широку пологу долину поточка Либеді й коло самої залізниці встала й пішла пішки (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
10. пішки — Пішки нар. = піхом. Було в мене троє коней, — тепер хожу пішки. Грин. III. 200.  Словник української мови Грінченка