пішком
ПІШКО́М, присл., рідко.
Те саме, що пі́шки.
– За дорогу не турбуйся, До пекла навпростець прямуйся Пішком – не треба і коня (І. Котляревський);
Тож батько мій і він, студентами, щоліта Мандрують, як коли-то кіньми, то пішком (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)