пішник

ПІШНИ́К, а́, ч., діал.

Стежка.

При найбільшій небезпеці йому здавалося, наче батько був поруч і шептав на вухо: “Вправо, синку, там пішник, тут обережно, перед тобою скеля, а там потік...” (М. Томчаній).

Значення в інших словниках

1. пішник — пішни́к іменник чоловічого роду, істота стежка діал.  Орфографічний словник української мови
2. пішник — див. дорога; стежка  Словник синонімів Вусика
3. пішник — -а, ч., діал. Стежка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пішник — СТЕ́ЖКА (вузька пішохідна дорога, протоптана людьми або звірами чи спеціально зроблена людьми), СТЕЖИ́НА, ДОРІ́ЖКА, ТРОПА́, СТЕЖА́ поет., СТЕЗЯ́ заст., ПІШНИ́К діал., ТАСЬМА́ діал., ТРОПО́К діал.; ПЛАЙ діал.  Словник синонімів української мови
5. пішник — ПІШНИ́К, а́, ч., діал. Стежка. При найбільшій небезпеці йому здавалося, наче батько був поруч і шептав на вухо: «Вправо, синку, там пішник, тут обережно, перед тобою скеля, а там потік…» (Томч., Закарп. опов., 1953, 8).  Словник української мови в 11 томах