Значення в інших словниках
-
пішник —
пішни́к іменник чоловічого роду, істота стежка діал.
Орфографічний словник української мови
-
пішник —
див. дорога; стежка
Словник синонімів Вусика
-
пішник —
ПІШНИ́К, а́, ч., діал. Стежка. При найбільшій небезпеці йому здавалося, наче батько був поруч і шептав на вухо: “Вправо, синку, там пішник, тут обережно, перед тобою скеля, а там потік...” (М. Томчаній).
Словник української мови у 20 томах
-
пішник —
СТЕ́ЖКА (вузька пішохідна дорога, протоптана людьми або звірами чи спеціально зроблена людьми), СТЕЖИ́НА, ДОРІ́ЖКА, ТРОПА́, СТЕЖА́ поет., СТЕЗЯ́ заст., ПІШНИ́К діал., ТАСЬМА́ діал., ТРОПО́К діал.; ПЛАЙ діал.
Словник синонімів української мови
-
пішник —
ПІШНИ́К, а́, ч., діал. Стежка. При найбільшій небезпеці йому здавалося, наче батько був поруч і шептав на вухо: «Вправо, синку, там пішник, тут обережно, перед тобою скеля, а там потік…» (Томч., Закарп. опов., 1953, 8).
Словник української мови в 11 томах