пішки

пі́шки

присл.

Власними ногами, без допоміжних засобів (про спосіб пересування людини).

Під стіл пішки ходити — бути дуже малим (про дитину).

Значення в інших словниках

1. пішки — (власним ходом) пішечки// на парі, одинадцятим номером.  Словник синонімів Полюги
2. пішки — пі́шки прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
3. пішки — пр., пішака, піхотою, піхтурою, піхою, піхом, своїм ходом, ж. їхати на 11 номері <�трамваю>; пішечки, флк. пішаницею.  Словник синонімів Караванського
4. пішки — ПІ́ШКИ, присл. Власними ногами, без допоміжних засобів (про спосіб пересування людини). Вона переїхала через широку пологу долину поточка Либеді й коло самої залізниці встала й пішла пішки (І.  Словник української мови у 20 томах
5. пішки — пі́шки: ◊ дві ми́лі пі́шки за кава́лок ки́шки → кишка  Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. пішки — до то́го (до цьо́го) то́ргу і пі́шки. Дуже радий тому, що є, із задоволенням погоджується з цим. (Химка:) Гості ж, певно, не обманять — прийдуть. (Палажка:) О-о, вони до того торгу і пішки!...  Фразеологічний словник української мови
7. пішки — ПІ́ШКИ (власними ногами), ПІШКО́М рідко, ПІШАКА́ розм., ПІ́ШЕЧКИ розм., СВОЇ́М ХО́ДОМ розм., НА ВЛА́СНИХ (НА СВОЇ́Х ВЛА́СНИХ) розм., НА ПА́РІ (ВЛА́СНИХ) розм., ОДИНА́ДЦЯТИМ НО́МЕРОМ (НА ОДИНА́ДЦЯТОМУ НО́МЕРІ) жарт., ПІХО́ТОЮ жарт., ПІХТУРО́Ю жарт.  Словник синонімів української мови
8. пішки — Пі́шки, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. пішки — ПІ́ШКИ, присл. Власними ногами, без допоміжних засобів (про спосіб пересування людини). Вона переїхала через широку пологу долину поточка Либеді й коло самої залізниці встала й пішла пішки (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
10. пішки — Пішки нар. = піхом. Було в мене троє коней, — тепер хожу пішки. Грин. III. 200.  Словник української мови Грінченка