Словник української мови в 11 томах

пішком

ПІШКО́М, присл., рідко. Те саме, що пі́шки.

— За дорогу не турбуйся, До пекла навпростець прямуйся Пішком — не треба і коня (Котл., І, 1952, 109);

Тож батько мій і він, студентами, щоліта Мандрують, як коли-то кіньми, то пішком (Рильський, Поеми, 1957, 210).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. пішком — пішко́м прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
  2. пішком — Пішки, піхотою, пішаницею  Словник чужослів Павло Штепа
  3. пішком — ПІШКО́М, присл., рідко. Те саме, що пі́шки. – За дорогу не турбуйся, До пекла навпростець прямуйся Пішком – не треба і коня (І. Котляревський); Тож батько мій і він, студентами, щоліта Мандрують, як коли-то кіньми, то пішком (М. Рильський).  Словник української мови у 20 томах
  4. пішком — ПІ́ШКИ (власними ногами), ПІШКО́М рідко, ПІШАКА́ розм., ПІ́ШЕЧКИ розм., СВОЇ́М ХО́ДОМ розм., НА ВЛА́СНИХ (НА СВОЇ́Х ВЛА́СНИХ) розм., НА ПА́РІ (ВЛА́СНИХ) розм., ОДИНА́ДЦЯТИМ НО́МЕРОМ (НА ОДИНА́ДЦЯТОМУ НО́МЕРІ) жарт., ПІХО́ТОЮ жарт., ПІХТУРО́Ю жарт.  Словник синонімів української мови