рабовласник
РАБОВЛА́СНИК, а, ч.
У рабовласницькому суспільстві – власник, володар рабів та всіх засобів виробництва.
Рабовласник вважав раба такою ж своєю власністю, як і всяку іншу належну йому річ (з навч. літ.);
Нелюдські вчинки білих рабовласників, їх могутність і жорстокість спричинялись до запустіння цілих океанських архіпелагів (О. Довженко).
Словник української мови (СУМ-20)