раденько

РАДЕ́НЬКО.

Присл. до раде́нький.

Він приходив завжди смерком, по-старечому зморений, забрьоханий по плечі, і, ляпаючи долонею об мокру торбину, ще здалеку раденько гукав: “Є, мамо, рибка. І пліточки, і дерунчики є” (Григір Тютюнник).

Значення в інших словниках

1. раденько — раде́нько прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. раденько — Присл. до раденький.  Великий тлумачний словник сучасної мови